КЗ "Юр'ївський ДНЗ " Пролісок"








Фізкультурно-оздоровча робота

                           

 

Головне завдання персоналу дошкільного закладу та батьків — сформувати в дітей усвідомлене ставлення до свого організму, з раннього дитинства прищепити їм необхідні санітарно-гігієнічні навички. Кожен малюк має розуміти, як важли­во уникати факторів ризику для здоров'я, вибрати стиль поведінки, який не зашкодить фізичному й психологічному стану.

Інструктор з фізкультури в дошкільному закладі:

1.      створює умови для формування основних рухів: ходьби, бігу, стрибків, повзання, лазіння, рівноваги, кидання, ловіння та метання;

2.      формує правильну поставу і розвиває всі групи м'язів;

3.      формує уявлення про своє тіло, про необхідність збереження свого здоров'я;

4.      збільшує запаси рухових навичок та вмінь за рахунок розучування спортивних вправ та ігор з елементами спорту;

5.      розширює знання дітей про розмаїття фізичних і спортивних вправ;

6.      розвиває у дітей інтерес до різних видів рухової діяльності (навчальної, ігрової, трудової тощо...);

7.      виховує любов до спорту;

8.      формує позитивні моральні та вольові риси характеру.

РОЗКЛАД ЗАНЯТЬ

З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ по ДНЗ "Пролісок"

 

              Дні

          неділі

Заняття

 

понеділок

 

вівторок

 

середа

 

четвер

 

п’ятниця

 

Ранкова

 

гімнастика

8.00 – «Гномики»

8.00 - «Ромашки»

 

8.00 - «Бджілки»

 

8.10-«Джерельце»

 

8.10 - «Зірочки»

 

8.00 – «Гномики»

8.00 - «Ромашки»

 

8.00 - «Бджілки»

 

8.10 - «Джерельце»

 

8.10 - «Зірочки»

 

 

Фізична

 

культура

9.00 – «Гномики»

9.00 - «Ромашки»

 

9.30 - «Бджілки»

 

10.00-«Джерельце»

 

10.30 - «Зірочки»

 

9.00 – «Гномики»

9.00 - «Ромашки»

 

9.30 - «Бджілки»

 

10.00-«Джерельце»

 

10.30 - «Зірочки»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На заняттях діти виконують:

1.загально-розвивальні вправи (біг, стрибки та  інше) з поступовим збільшенням навантаження;

2.вправи корегуючого спрямування (для профілактики порушення постави та плоскостопості);

3.вправи для формування певних фізичних якостей та навиків, для впливу на різні м'язові групи з поступовим розподілом навантажень;

4.рухливі ігри.

5. В теплу пору року заняття з фізкультури проводяться на свіжому повітрі — на спортивному майданчику, а в холодну пору року — в спортивному залі.

6.Велике значення має рухова активність в ранковий час. Для її забезпечення в нашому садочку

щоденно проводиться ранкова гімнастика. За допомогою загально-розвиваючих вправ дітки активізуються та налаштовуються на подальшу роботу. Дуже важливо, щоб виконання вправ ранкової гімнастики увійшло в звичку, тому ми радимо батькам, на власному прикладі, показувати дітям необхідність її виконання.

 

 

Завдання працівників дитсадка щодо організації роботи з батьками.

  • Формувати у батьків первинні знання про вікові особливості психофізичного розвитку дітей;
  • Спонукати батьків створити для дошкільника комфортні умови вдома; дотримуватися санітарних правил з догляду з житловим приміщенням;
  • Розвивати прагнення до здорового способу життя, бажання бути прикладом для своєї дитини;
  • Формувати вміння піклуватися про здоров̕я своє, дитини і навколишніх;
  • Дати знання про найпоширеніші дитячі захворювання та їх профілактику;
  • Формувати уявлення батьків про організацію правильного режиму дня, здорового харчування дітей;
  • Забезпечити теоретичними і практичними знаннями про загартування;
  • Учити батьків правильно організовувати активний руховий режим дитини;ознайомити їх із комплексами загально розвивальних вправ, спортивними іграми і вправами, рухливими іграми;
  • Учити контролювати поставу дитини, проводити комплекси вправ для запобігання порушенням постави та плоскостопості;
  • Інформувати батьків про досягнення у психофізичному розвитку дітей;
  • Залучати батьків до безпосередньої участі у фізкультурно-спортивних заходах закладу.

 

Поради батькам:

-щоденно виконуйте разом з дитиною ранкову гімнастику, виходьте на прогулянки;

-разом з дитиною здійснюйте пішохідні прогулянки та туристичні походи;

-залучайте дитину до виконання основних рухів — ходьба, біг, стрибки, вправи з м'ячем, лазіння, повзання...

-грайте з дитиною в рухливі та спортивні ігри;

-беріть участь разом з дитиною у проведенні спортивних свят, розваг, що організовуються дошкільним закладом;

-катайтеся разом з дитиною на велосипеді, роликах, грайте у бадмінтон, теніс, футбол, стрибайте на скакалці.

 

Рухова активність дітей

      В наш час діти стали менше рухатись, причина – просиджування за телевізором, комп’ютером, тривалі заняття. Але ж рухова активність – це біологічна потреба людини. Для кожного віку вона має свій оптимальний рівень. Так, школяр повинен щодня робити 23-30 тисяч кроків – це нормальна рухова активність, а дошкільник – 12 тисяч кроків. Але в наш час цю норму виконують наполовину. Діти- школярі багато часу проводять у школі, а потім – перегляд телепередач. Отже, в дошкільному закладі діти рухаються найбільше.

      Для нормального розвитку дитини вона повинна рухатись не менше 2-х годин протягом дня, а крім того, не менше години займатися фізичними вправами. Такі норми в садочку виконуються – це щодення ранкова гімнастика, двічі на тиждень заняття з фізкультури в залі, решта днів – фізкомплекси на повітрі та організовані рухливі ігри, а також фізкультхвилинки, які проводяться на заняттях.

      Отже, потрібно і вдома батькам зі своїми дітьми надавати великої ваги фізичному розвитку, а це – і прогулянки, і розваги відповідно сезону на вулиці, і відвідування басейну. Таким чином ви виростите фізично здорову дитину та добре підготуєте її до навчання в школі.

Загартування

 

 

 

 

Все частіше серед лікарів педіатрів і молодих батьків виникають питання з приводу загартовування дитячого організму. Для багатьох загартовування складається тільки з обливання водою та інших нехитрих водних процедур. Однак, підхід до такого типу загартовування, яке не тільки сприяло зміцненню організму здорової дитини, але і могло бути застосоване до дітей з рядом хронічних захворювань, викликає багато суперечок.

 

У дитячому садку проводяться спеціальні загартовуючи про­цедури: водні, повітряні, сонячні ванни. Ефективність їхнього впли­ву на організм зростає, якщо вони поєднуються з фізичними впра­вами.


Загартовування має бути систематичним, тривати увесь рік, причому треба поступово знижувати температуру повітря і води, збільшуючи одночасно тривалість процедур. Вплив їх найефектив­ніший тоді, коли вони застосовуються у комплексі. У всіх цих пи­таннях вирішальна роль належить лікареві. Діючи пліч-о-пліч з педагогом, він призначає і дозує загартовуючи процедури для кожної дитини зокрема.

 

Методика проведення загартування

Щоб правильно проводити загартовуючи процедури, вихова­телеві треба зрозуміти механізм загартовування і роль фізичних вправ у цьому процесі. Передусім важливо пам'ятати, що гаряча вода, пара, тепле повітря, сонячні промені, масаж і фізичні вправи розширюють, а холодна вода, сніг, морозне повітря звужують су­дини.

 

 

Водні процедури (обтирання, обливання, душ, купання) орга­нізовуються після ранкової гімнастики. Це доцільно тому, що під час виконання фізичних вправ збільшується приплив крові до м'я­зів і шкіри, внаслідок чого судини розширюються. Прохолодна во­да викликає звуження їх. Щоб вони знову розширилися, треба зро­бити фізичні вправи, або енергійно розтертися рушником, або за­стосувати   різні   способи   масажу.

Загартовування водою починають з елементарних процедур – умивання  обличчя, обмивання шиї та верхньої частини грудей, рук до ліктів.

Обтирання — процедура, що сильніше діє на організм. Рука­вичкою, змоченою у воді (температура 32-22°), спочатку обтира­ють кінцівки, потім груди, живіт, спину. Після цього енергійно роз­тираються сухим рушником. Можна використати і різні способи масажу.

Обливання — ще сильніша процедура, тому температура води має бути на 2-3° вища, ніж під час обтирання. Обливатися можна з лійки, глечика або замінити їх душем. Приймаючи душ, корисно робити вправи, пов'язані з розтиранням тіла. Тривалість прийман­ня холодного душу не має перевищувати 40 с. Після холодного душу для розширення судин корисно прийняти гарячий (контрастний) душ, а потім розтертися рушником до по­червоніння шкіри. В результаті виникає приємний, бадьорий стан. Температура повітря у приміщенні, де проводяться водні про­цедури, має бути не нижчою за +20, + 18°. Враховуючи збуджу­вальну дію водних процедур, їх треба проводити після сну.

Обливання ніг.  Обливання стоп і голінок холодною водою при­значається після денного сну або увечері, у поєднанні з гігієнічною процедурою миття ніг. Ця проста водна процедура дає великий ефект як з погляду загартовування організму, так і в розумінні профілактики захво­рювань верхніх дихальних шляхів. При обливанні ніг підвищується тонус судин­ної системи, збільшується частота пульсу, легенева вентиляція та газообмін, але лише в тому разі, коли температура шкіри стоп ви­ща від температури води на кілька градусів. Ось чому перед обли­ванням треба підвищити температуру ніг за допомогою фізичних вправ (поперемінне піднімання п'яток, не відриваючи носків від підлоги; перекочування з п'ятки на носок; ходьба, біг, стрибки на місці, присідання). Після обливання треба розтерти ноги рушни­ком і знову зробити названі вище вправи. Для обливання ніг за­стосовують воду, температура якої +28, +16°.

Купання у середній смузі починають при температурі води не нижчій за +22° і  навколишнього повітря +24, +26°. Трива­лість купання з віком збільшується від 1 до 7 хв. Не можна купа­тися натщесерце або раніше ніж через 1,5 год після їди. Треба стежити, щоб діти із спітнілим та охолодженим тілом не входили у воду. Спочатку рекомендується зробити кілька рухів на суші, а потім, зайшовши у воду, виконувати підготовчі вправи до плавання, гри з м'ячем і з гумовими надувними предметами. Важливо стежити за дозуванням і не допускати появи у дітей оз­нобу. Після купання треба витертися рушником і зробити фізичні вправи.

 

 

Повітряні ванни. Влітку діти протягом майже всього дня пере­бувають на відкритому повітрі у полегшеному одязі (трусах, літ­ньому взутті, часто босоніж)  і, отже, приймають повітряні ванни.

У холодний час загартовування дитячого організму відбувається під час фізкультурних занять і ранкової гімнастики, завдяки по­легшеному одягу. Крім того, спеціально організуються повітряні ванни, які проводяться після денного сну. Температура приміщен­ня поступово знижується до +14°, а тривалість повітряної ванни збільшується від 5 до 12 хв. Доцільно поєднувати повітряні ванни з фізичними вправами. Поліпшуючи кровообіг, вони підсилюють вплив прохолодного по­вітря на удосконалення терморегулюючих механізмів. Під час по­вітряних ванн можна проводити добре засвоєні вправи, які одно­часно виконують усі (ходьба у швидкому темпі, що чергується з бігом у середньому темпі; загально-розвивальні  вправи; ходьба з різ­ними рухами рук — вгору, до плечей, у сторони; стрибки на одній та двох ногах з просуванням у різних напрямках).

 

 

Сонячні ванни. Вони завжди поєднуються з повітряними ван­нами, тому особливо сприятливо
впливають на організм. Благо­творний вплив сонця пов'язаний з дією ультрафіолетового промін­ня, із загартовуючими  властивостями повітря (температура, воло­гість і швидкість руху).

Сонячні ванни проводяться з дітьми щодня у ранішні часи — у середній смузі між 10-12 годинами. Тривалість їх збільшується поступово від 4 до 30хв (додавати по 1-2 хв щодня).

Сонячні ванни корисно приймати під час виконання фізичних вправ. Щоб діти не перегрівались, вправи підбирають помірної Ін­тенсивності (ігри з м'ячем, у городки, бадмінтон).

Вихователь стежить за самопочуттям і поведінкою дітей під час процедур. Аналізуючи спостереження, він робить відповідні ви­сновки для удосконалення методики загартовування.

В зимовий період на вулиці, щоб діти не переохолоджувалися під час пояснення та показу, на заняттях доцільно застосовувати вже засвоєні вправи та ігри, які можна виконувати на свіжому повітрі. Це вправи з рівноваги (ходьба по стежках, протоптаних у снігу, «слід у слід»; ходьба по сніговому валу і зістрибування з нього); переступання через снігові кучугури; ковзання по льодових доріжках, стрибки у довжину з місця через купинки снігу, у глибину на сніг; метання в ціль (дерево, щит), біг у повільному темпі, рухливі ігри (без речитативів), хокей з шайбою без ковзанів (у старших групах), ходьба на лижах, катання на ковзанах та санчатах. Добираючи ігри та вправи для такого заняття, можна об’єднати їх одним сюжетом: «Пори року», «Космонавти», «На рибалці» та ін. Вихователю слід чітко продумувати організацію дітей, особливо під час основної частини, запобігати тривалих пауз чекаючи своєї черги для виконання вправи, щоб вони не переохолоджувалися.

Отже, у будь-якому віці загартовування – це головне для здорового способу життя. Велике значення воно має для діток, які ще не виробили здатності адекватно реагувати на різкі зміни зовнішнього середовища . Діти набагато швидше, ніж дорослі переохолоджуються, перегріваються, чутливі до вологості, до ультрафіолетових променів. Якщо загартовування дітей розпочато в ранньому віці, вони рідше хворіють, легше адаптуються під час вступу в дитячий заклад.

Корекція рухових порушень постави

 

 

Чому у сучасних дітей часто спостерігається порушення постави? Очевидно, до числа найважливіших причин слід віднести високий відсоток народжуваності ослаблених дітей, скорочення рухової активності через пріоритету «інтелектуальних» занять і, як наслідок, зниження м'язового тонусу, а також загальна слабкість м'язів, нездатних утримувати поставу в правильному положенні. Важливо якомога раніше почати профілактику дефектів постави і корекцію наявного виду її порушення, щоб у школі в дитини не виникли підвищена стомлюваність, головний біль та біль у м'язах тулуба.

Постава формується з самого раннього дитинства і залежить від гармонійної роботи м'язів, стану кісткової системи, зв'язкової-суглобного і нервово-м'язового апарату, рівномірності їх розвитку, фізіологічних вигинів хребта. Слабкий фізичний розвиток дитини веде до порушень постави, а порушення постави ускладнюють роботу внутрішніх органів, що призводить до подальшого погіршення фізичного розвитку.

Слід пам'ятати, що лікувати завжди важче, ніж попередити розвиток патологічного процесу. Девізом лікувальної фізкультури став афоризм Тіссо: "Рух може замінити різні ліки, але жодні ліки не в змозі замінити рух".

У нашому дитячому садку створені всі умови для систематичного, профілактичного впливу на зростаючий організм дитини. Протягом усього дня в групі підтримується оптимальний руховий режим: фізкультурні заняття, фізкультхвилинки, рухливі ігри, пальчикова гімнастика, ігри на свіжому повітрі. Формувати в дітях бажання бути здоровими ми починаємо з бесід про поставу.
Фізінструктор  розповідає, яка постава вважається правильною, які бувають види її порушень, як важливо коригувати свою поставу для нормального функціонування внутрішніх органів і систем. На перших заняттях потрібно навчити дітей правильно приймати основні вихідні положення лежачи на спині і животі, сидячи на гімнастичній лаві, стоячи. У кожному наступному занятті згадуємо все, що пройшли на попередньому. В ігровій формі діти знайомляться з будовою свого тіла, призначенням органів і систем, з тим, що корисно і що шкідливо для організму. Їх вчать елементарним навичкам догляду за собою і надання першої медичної допомоги. Ці заняття мають величезне значення для виховання потреби у здоровому способі життя. Отримані навички діти закріплюють в сюжетно-рольових іграх, в самостійній діяльності. Проводяться ігри для зміцнення м'язової системи, навичок правильної постави, профілактики плоскостопості. Важливо знати, що плоскостопість навіть можна попередити за допомогою профілактичних заходів.

Для лікування і профілактики плоскостопості застосовується цілий ряд методів. Діти на заняттях лікувальною гімнастикою займаються босоніж. Це надає не лише оздоровче, а й загартовуючий вплив. Для зміцнення м'язово-зв'язкового апарату гомілковостопного суглоба і стопи рекомендуються різні види ходьби: по піску, ребристим і ортопедичним доріжках, масажним коврикам, по похилій площині. Стопа при цьому рефлекторно «підбирається», відбувається активне формування склепінь. У результаті зменшуються і припиняються болі в ногах, відновлюється ресорна функція стопи, крім того, підвищується загальний тонус організму, зміцнюються ослаблені м'язи ніг, тренується координація рухів, формується правильна і красива хода.

Кожен люблячий батько хоче бачити свою дитину щасливою. При цьому мається на увазі, що щаслива дитина це людина фізично здорова і міцна, розумово і естетично розвинена, що володіє різноманітними практичними вміннями, які допоможуть утвердитися в житті, досягти успіху, бути коханим оточуючими. Тому в дошкільному навчальному закладі необхідний пошук нових підходів до оздоровлення дітей, що базуються на багатофакторному аналізі зовнішніх впливів, моніторингу стану здоров'я кожної дитини, облік та використання особливостей його організму, індивідуалізації профілактичних заходів, створення певних умов.

Необхідно встановити єдність в підході до зміцнення здоров'я дітей в дитячому садку і вдома. З цією метою ми регулярно проводимо батьківські збори, консультації, відкриті перегляди занять, спільні заняття ЛФК, спортивні дозвілля, свята і розваги. Батьки беруть активну участь у створенні розвиваючого середовища в групі, виготовленні ортопедичних доріжок. Ставлення батьків до фізичного виховання, до захоплення дітей рухливими іграми і вправами впливає на формування дитячих інтересів і переваг. Про це ми повинні постійно нагадувати батькам, спонукаючи їх до спільних занять з дітьми ранковою гімнастикою, іграми і вправами.

Цілі нашої роботи: оздоровлення підростаючого покоління; створення умов для охорони та зміцнення здоров'я дітей; формування ціннісного ставлення дітей до здоров'я та здорового способу життя, профілактика захворювань опорно-рухового апарату дітей.

Усі ми знаємо, що немає в людини більшої цінності, ніж здоров’я. З давніх-давен відоме гасло: “Твоє здоров’я – в твоїх руках”. Але для того, щоб навчитися берегти здоров’я, треба знати про самих себе, про стан свого організму. Слово «здоров’я» супроводжує дитину з моменту її народження. Ще навіть не знаючи, що воно означає, три-п’ятирічний малюк каже: “Я здоровий, якщо не хворію. І почасти то вже є відповіддю.

Формування, збереження й зміцнення здоров’я дітей та дорослих громадян України – одна з актуальних проблем нашого суспільства. Розбудова держави, її подальший розвиток прямо залежить від здоров’я населення, від збільшення кількості здорових, міцних, сильних тілом і духом людей.

Батьків та педагогів передусім хвилює питання, як зміцнити здоров’я дітей. Потік різноманітної інформації та практичних порад надто великий і часто-густо безрезультатний, поза як окрім думок, потрібні реальні дії, щоденна праця батьків, вихователів і самих дітей, спрямована на зміцнення здоров’я.

Головне завдання дорослих полягає в тому, щоб змінити на краще ставлення до власного здоров’я майбутніх громадян України, тим паче, що рівень захворюваності дітей нашої держави дедалі зростає. Щоб дитина могла піклуватися про своє здоров’я і здоров’я інших, слід виробити в неї свідоме ставлення до життя, усвідомлення пріоритету здоров’я. Дуже важливо сформувати валеологічний світогляд і мотивацію до здорового способу життя. У дошкільнят виробиться усвідомлене ставлення до власного здоров’я, коли діти засвоять елементарні знання про свій організм, оволодіють гігієнічними нормами поведінки, психологією спілкування, гігієною харчування. Ці знання та навички вони поповнюватимуть і вдосконалюватимуть протягом усього свого життя.

Здоров’я – найважливіша цінність не лише окремої людини, а й усього суспільства. Щоб людина мала змогу піклуватися про своє здоров’я, про розвиток, вона повинна свідомо ставитися до життя як найважливішого дарунку природи. Тому формувати культуру здоров’я особистості, прищеплювати розуміння пріоритету здорового способу життя, надавати ґрунтовні знання про основи здоров’я потрібно дітям з раннього віку, щоб знання, вміння та навички перейшли в звичні, необхідні потреби.

Дошкільники ще з раннього віку оволодівають певним обсягом стихійних знань про здоров’я, їх цікавить власний організм, вони намагаються дослідити його як можуть. Малюки несподівано для себе роблять відкриття, наслідуючи дорослих, доглядаючи власне тіло.

Дитина допитливо пізнає все навколо себе. Що таке мило, зубна паста, що з ними потрібно робити. А також пізнає сама себе. Для чого вони, ці допитливі оченята? Цікаво знати, що будемо їсти на сніданок. Найпершим про це дізнався носик, який почув запах із кухні. Так буде завжди, якщо носик у дружбі з носовою хусточкою. До речі, а для чого треба їсти? Щоб вирости сильною і здоровою людиною. Отже, їсти треба гарно, з апетитом і обов’язково подякувати. Бо хороші слова – це теж здоров’я. Малюку хочеться дізнатися, чому дівчатка носять бантики, дідусь – окуляри. Для чого треба вчасно лягати спати, загоряти, ходити босоніж, обливатися водою. Що треба робити в разі виникнення болю. Як позбутися різного нездоров’я і бути завжди здоровим.

Щоб дитина знала, що таке здоров’я, що впливає на нього, що для нього корисне, а що – шкідливе, як зберегти і зміцнити своє здоров’я й здоров’я інших людей, мають ретельно подбати дорослі (батьки й педагоги). Головне – правильно дібрати інформацію для подання дітям: щоб вона була наукова, доступна для сприймання дошкільнятами, зорієнтована на формування в них практичних навичок дбайливого ставлення до свого здоров’я, спиратися на традиції українського народу в збереженні та зміцненні здоров’я.

Вивчаючи абетку здоров’я, дошкільники дізнаються чимало про себе. Важливо забезпечити дітям здоровий спосіб життя, створити валеологічно та екологічно обґрунтовані умови для організації ігрової, трудової і навчальної діяльності.

Формування в дітей знань про основи здоров’я передбачається в процесі повсякденного життя та на окремих заняттях. Допомагають їм дорослі – педагоги, медики, допоміжний персонал дошкільного навчального закладу в тісній співдружності з батьками. Усі вони мають бути зразком досконалості, духовної та фізичної гармонії, чітко усвідомлюючи свою приналежність до виховання здорової нації. Шляхи і методи для цього кожному належить вибрати свої, найбільш прийнятні для конкретної дитини, її здібностей, потреб, інтересів, але такі, щоб вона одночасно і розважалася, і збагачувалася знаннями та вміннями дбати про своє здоров’я.